Поради для зняття
занепокоєння і тривожності в поведінці молодших школярів
Якщо ви помітили, що ваша
дитина постійно про щось турбується, часто не може зосередитися, затиснута,
розмовляє з незнайомими людьми тихим тремтячим голосом, скаржиться на сухість у
роті і «клубок у горлі», можна припустити, що у нього підвищена тривожність.
Останнім часом спостерігається збільшення кількості таких дітей.
Для тривожних дітей характерні м’язові затиски, тому дуже важливим моментом при
роботі з такими дітьми є навчання її розслабленню. Для досягнення цієї мети
відмінно підійде масаж і розтирання тіла, а також різні техніки релаксації.
“Повітряна кулька”. Ця вправа дозволяє розслабити м’язи губ і нижньої
частини обличчя. Дитина уявляє, що у нього в руках є повітряна кулька, який
потрібно надути. Вона підносить її до рота і починає надувати: все сильніше і
сильніше. Очі стають круглими і спостерігають за тим, як надувається повітряна
кулька. З кожним видихом стає все важче і важче, ну ось, нарешті, кулька стала великою,
можна розслабити м’язи.
Етюд на розслаблення м’язів «Турист з важким рюкзаком». Ця вправа дозволить розслабити спину і
плечові суглоби. Дитина уявляє, що вона турист і їй потрібно нести на спині
важкий рюкзак. Спочатку вона насилу його піднімає і одягає на спину, а потім,
згинаючись від тяжкості, несе по дорозі. Нарешті, пройшовши нелегкий шлях, вона
повільно знімає рюкзак і ставить його на землю. В кінці вправи дитина випрямляє
спину і розслабляє плечі. Потім нагинається вперед, опускає розслаблені руки
вниз і злегка ними похитує.
Програвання ситуацій, що викликають тривогу. Такі ситуації можна програвати за
допомогою улюблених іграшок дитини, які виконуватимуть роль їх самих, а дитина,
в свою чергу, буде грати предмет власного страху. Наприклад, якщо малюк боїться
вчительку, то саме її роль він і буде виконувати. Після розіграної сценки
обов’язково обговоріть з дитиною все, що відбувається. Нехай вона постарається
відповісти на питання: «Чому вчителька кричала?», «Що потрібно робити і
говорити головному герою, щоб побороти свій страх?» і т.д. В кінці обов’язково
необхідно розіграти сценку, яка мала б позитивне завершення. Наприклад,
вчителька і учень розмовляють по душам або обіймаються.
Якщо дитина боїться відповідати біля дошки, влаштуйте удома театр, разом з
імпровізованим завісою і сценою, і розіграйте цю ситуацію так, щоб вона
виглядала смішною. Сміх відмінно допомагає впоратися з тривожними
переживаннями.
Читання казок. Для роботи з тривожністю
підійдуть казки, де головний герой успішно впорався зі своїми переживаннями. Ви
можете придумати такі казки самі або використовувати вже готові, наприклад,
«Крихітка Єнот», «Як заєць став хоробрим» і т.д.
«Малювання». Для додання собі впевненості малюк може намалювати себе впевненого
і хороброго і носити цей малюнок, як талісман. Коли він відчує тривогу, цей
малюнок допоможе йому заспокоїтися і повірити в свої сили.
Коментарі
Дописати коментар